Джуринський водоспад вважаюь одним із наймальовничишим і найцікавішим водоспадом Тернопільщини. Він входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон.
Джуринський водоспад має ще одну назву – Червоногородський.
Джурин – це назва тутешньої річки, притоки Дністра. А от давнього міста Червоногорода вже немає на жодній мапі світу.
Добиратися до цього водоспаду досить проблематично через погану дорогу, а останні 2 км, то взагалі по серпантиновій дорозі по бездоріжжю.
Коли прямуєш до водоспаду, ще здалеку починаєш чути шалений гуркіт води, а коли він несподівано виринає з-за дерев, то просто перехоплює подих.
Унікальність Джуринського водоспаду полягає в тому, що це найвищий водоспад на рівнинній території України. Вода падає з висоти 16 метрів, а ширина самого водограю досягає 20 метрів.
Основні версії утворення Джуринського водоспаду:
Головна і найправдоподібніша історія полягає в тому, що водограй має штучне походження. Його в свій час створили для підтримання нормального функціонування місцевого млина. Доказами цієї версії являється те, що на всіх мапах з кінця 17 ст. млин зображувався біля водоспаду і річки.
За іншою теорією засновниками творіння були турки, які прагнули завоювати Червоногородський замок в 1672 році. Щоб підійти до нього, вони утворили невеликий водоспад за рахунок того, що значно зменшили потік повноводної на той час річки. До такої версії схиляються далеко не всі історики.
Джуринський водоспад став рукотворним мальовничим доповненням в парку біля Червоногородського замку. Його створено під час чергової реконструкції палацу.
Природа навколо неймовірна…
Яскраве весняне сонце, немов пір’їнкою, лагідно торкаючись землі, підсвічує все навколо неймовірними фарбами. Здається, що коричневий колір має тисячу відтінків: десь він золото-багряний, десь ніжно-карамельний, а подекуди сердито-коричневий…
І тільки невгамовний водоспад, щедро розкидаючи свої бризки навколо, виблискує на сонці кольорами веселки.
Підійшовши ближче відчуваєш силу води, яка каскадом вривається в цю ще зовсім сонну природну гармонію, показуючи свій норов, заглушаючи всі звуки навколо своїм ревом. А потім, як ні в чому не бувало, лагідним потічком пливе в своєму руслі далі.
Ще одна цікавинка – довкола водоспаду і в його околицях земля має червоний відтінок.
Це пояснюється наявністю певних хімічних елементів у камінних скелях, поширених у цій місцевості. Після дощу колір ґрунту стає ще більш насиченим, а вода у калюжах починає нагадувати червоне вино.
Саме колір землі й каміння дали назву селищу Червоногород, яке ще кілька століть тому було розташоване неподалік.
Зараз про ті часи нагадує башта Червоногородського замку, що належав родині Понінківських, та руїни домініканського костелу, які видно здалеку.