Свято – Преображенська церква на Дніпрі  (Київська обл.)

На невеличкому острівці, оточеному безкрайньою блакиттю Дніпра, сяють куполи Свято – Преображенського храму, ще її називають  Гусинська церква, Затоплена церква, Спас на воді.

 Складно повірити, але колись, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці. Однією з його головних прикрас була старовинна церква, побудована ще на початку 19 століття. Але в 70-х роках минулого століття, під час спорудження Канівського водосховища, води поглинули невелике село. Тепер ви не знайдете його на жодній карті – воно припинило своє існування. Незатопленими виявилися лише рідкісні пагорби, які утворили невеликі острівці. На одному з таких пагорбів і стоїть храм.

Храмовий комплекс складається з будівлі церкви та дзвіниці, виконаних у стилі українського бароко. До невеликого острівця, на якому знаходиться святиня, веде акуратний місток з лівої сторони Дніпра.

 Як це було…

 Колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці. Однією з його головних прикрас була старовинна церква, побудована місцевим поміщиком у 1812 році..

 Під час будівництва Канівської ГЕС було затоплено декілька сіл неподалік Ржищева. Одним із них стали і Гусинці. Все селище сховалося під товщею води, а церква дивом уціліла, скоріш за все справа у тому, що знаходилась вона на пагорбі.

Отак вона примарно височіла серед вод Дніпра і поступово руйнувалася, але навіть в такому стані Спас на воді манив до себе туристів. Здолати двохсотметровий водний бар’єр можна було лише на човні, а взимку сміливці діставалися до храму по кризі.

 У 2010 році почалася реконструкція святині, було піднято рівень ґрунту на острові, зміцнено фундамент та стіни, добудовано дзвіницю, встановлено нові куполи і дзвони. Тоді ж збудували міст, що з’єднав храм із суходолом.

Природа навкруги неймовірна!!! Здається, що цей храм, ніби винирнув десь з минулого. Оточений водою, він як німий свідок минулих подій, залишається як пам’ятка про село, яке назавжди стерлося з мапи.

Тут тихо і зовсім мало відвідувачів. Здається, що ця тиша посилює щось в тобі потаємне. Це місце наштовхує тебе на роздуми… потаємні , якісь особливі. Вдивляючись вдалечінь, можна побачити свою душу в безкрайній сині неба,відчути себе в кожному подиху вітру, почути якусь таємницю в тихому журчанні Дніпра. Це місце просто неймовірне!!!

 ВАЖЛИВО!!! 
До цього місця ми добиралися через лівий берег Дніпра. Приблизно останні 10 км потрібно їхати через військовий полігон (якщо не буде військових навчань і вас пропустять).
Дорога йде через ліс і піски… особисто ми загрузли машиною в тих пісках двічі. Перший раз ми відкопували машину десь годину, але добре, що нас було п’ятеро і було кому виштовхувати наше авто, рити пісок і шукати каміння та гілки…
На зворотному шляху були дуже обережні, і все ж таки сіли в пісок, але не так глибоко – обійшлося просто штовханням машини.

Також до цієї церкви можна дістатися через правий берег Дніпра, а саме з міста Ржищев на прогулянковому катері,  моторним човном або яхтою. По дорозі до церкви вам відкриються мальовничі острови і красиві зарослі кувшинок.