Оравський замок (Словаччина)

Оравський Град – один з найбільш примітних замків Словаччини. Він знаходиться на березі річки Орава на стрімкій скелі висотою 112 м, поблизу містечка Оравський-Підзамок. Тому іноді його називають «Орлине гніздо». Із замку відкривається шикарний вид на долину.

Красиве місце, дуже гарні краєвиди з висоти замку. Екскурсія на Словацькому – але багато чого зрозуміло, навіть якщо ви не знаєте словацьку мову.

Краса архітектури і місце розташування зробили Оравський замок улюбленцем кінематографістів. Перший фільм про графа Дракулу («Носферата: Симфонія жаху») знімали аж ніяк не в «рідному» Брані, а саме тут, в Оравському Граді.

Замок видно ще здалеку. Оповитий густим лісом та непрохідними горами, немов німий свідок столітніх подій, замок видніється вдалині. У похмурі дні замок і правда виглядає містично: потемнілі і облуплені від часу стіни щурятся маленькими віконцями. Але внутрішні приміщення яскраво освітлені і воістину розкішні.

Перша письмова згадка про фортецю датується 1267 роком. Оравський град був побудований для охорони торгових шляхів до Польщі, а невдовзі тут утворився адміністративний центр регіону. Фортеця поперемінно перебувала у володінні короля і багатих дворян, котрі керували нею в якості доглядачів, так званих каштелянів.

Проходячи через масивні ворота ти ніби попадаєш в інший світ: бруківка, сірі стіни, величезні арки та безкінечні дворики нагадують тобі фільми про лицарів та королів. А карета, яка стоїть за рогом, зовсім збиває тебе з пантелику. Здається, що ти чуєш метушню придворних та кучера, який запрягає коней. А потім, вдивляючись в туман, бачиш жіночий силует і її рівну постать… Може це королева?

Замок Оравський вражає не тільки своїм зовнішнім виглядом, але і внутрішнім змістом. 
Як тут красиво!!! Різьблені стільці, дерев’яні меблі, картини, гобелени, масивні люстри, дзеркала, неймовірної краси фарфор – це все створює атмосферу багатства та розкоші.

Гуляючи замком ти наповнюєшся цією атмосферою, ти вдихаєш цей п’янкий аромат розкоші, ти мимоволі переносиш себе в ті часи, ти вживаєшся в цю роль. Але тут відчуваєш себе двояко. На перший погляд здається, що ще й досі тут хтось проживає, настільки все доглянуте. А з другого боку ти відчуває на собі пустоту, вона виходить із холодних камінів, які вже засумували за вогнем, з красиво розставленого посуду на столах, які вже вічно чекають на своїх господарів, із прохолоди навколо, якою просякненні стіни…

Предмети старовини, давня зброя приваблюють любителів історії і всього, що пов’язано з давніми часами. Цікавий у Оравського замку й інтер’єр: різьблена дерев’яна меблі, розписні стіни і, особливо, чудовий вівтар, який притягує до себе велику кількість туристів.

Всередині замку розташований краєзнавчий музей, який є одним з найстаріших і найпопулярніших музеїв Словаччини. Музей пропонує ознайомитися з етнографічною, археологічною, природознавчою та історичною експозиціями, а також виставкою середньовічної зброї.

Є в замку і свої примари. Серед них можна зустріти: «Чорну даму», або ж Єлизавету Турзо, яка організувала будівництво найновішої частини замку. Після смерті жінки її примара в чорному одязі часто блукає коридорам замку.

В одній із кімнат 15 століття начебто мешкає привид архієпископа. Король Словаччини наказав замурувати в стіну чоловіка, що не догодив йому.

«Білу даму» можна побачити у фортеці на вершині замку – найстарішій його частині. Подейкують, що тодішній власник Граду був дуже жорстокою людиною. Одного разу, розгнівавшись на дружину, він відрубав їй руку. Через два дні жінка померла. Легенда стверджує, що коли жорстокий володар лежав на смертному одрі, примара дружини з’явилась перед ним у весільній сукні.

Найвищою і найстарішою частиною граду є верхня фортеця, Цитадель. Саме завдяки Цитаделі XIII століття, Оравський замок належить до найстаріших фортець в Європі.

Середня фортеця складається з Житлової вежі (Донжон) XIII століття та пізніших прибудов XV – XVI століть – палацу Яна з Дубовця та палацу короля Матяша Корвіна, котрий звелів його побудувати в другій половині XV століття для свого позашлюбного сина Яна.

Цей палац в кінці XIX – на початку XX століття був реконструйований графом Йозефом Палффі в стилі романтизму. До нижньої фортеці належать Західний і Східний підковоподібні бастіони, побудовані в першій половині XVI століття, палац Турзо.

Оравский замок (Словакия)

Оравский Град – один из самых приметных замков Словакии. Он находится на берегу реки Орава на отвесной скале высотой 112 м, близ городка Оравский-Подзамок. Поэтому иногда его называют «Орлиное гнездо». Из замка открывается шикарный вид на долину.

Красивое место, очень красивые виды с высоты замка. Экскурсия на словацком – но многое понятно, даже если вы не знаете словацкий язык.

Красота архитектуры и местоположение сделали Оравский замок любимцем кинематографистов. Первый фильм о графе Дракуле («Носферату: Симфония ужаса») снимали отнюдь не в «родном» Бране, а именно здесь, в Оравском замке.

Замок видно издалека. Окутан густым лесом и непроходимыми горами, словно немой свидетель столетних событий, замок виднеется вдали. В пасмурные дни замок и вправду выглядит мистически: потемневшие и облупленные от времени стены щурятся маленькими окошками. Но внутренние помещения ярко освещены и поистине роскошны.

Первое письменное упоминание о замке  датируется 1267 годом. Оравский Град был построен для охраны торговых путей в Польшу, а вскоре здесь образовался административный центр региона. Крепость попеременно находилась во владении короля и богатых дворян, которые руководили ею в качестве смотрителей, так называемых кастелянов.

Проходя через массивные ворота, ты будто попадаешь в другой мир: брусчатка, серые стены, огромные арки и бесконечные дворики напоминают тебе фильмы о рыцарях и королях. А карета, которая стоит за углом, совсем сбивает тебя с толку. Кажется, что ты слышишь суету придворных и кучера, который запрягает лошадей. А потом, вглядываясь в туман, видишь женский силуэт и ее ровную стать … Может это королева?

Замок поражает не только своим внешним видом, но и внутренним содержанием.

Как здесь красиво!!! Резные стулья, деревянная мебель, картины, гобелены, массивные люстры, зеркала, невероятной красоты фарфор – это все создает атмосферу богатства и роскоши.

Гуляя замком ты наполняешься этой атмосферой, ты вдыхаешь этот пьянящий аромат роскоши, ты невольно переносишь себя в те времена, ты вживаешься в эту роль. Но здесь чувствуешь себя двояко. На первый взгляд, кажется, что до сих пор здесь кто-то проживает, настолько все ухоженное. А с другой стороны, ты ощущаешь  пустоту… Она исходит из холодных каминов, которые уже соскучились за огнем; с красиво сервированной посуды на столах, которая уже вечно ждет своих хозяев; с прохлады вокруг, которой пропитаны все стены…

Предметы старины, древнее оружие привлекают любителей истории и всего, что связано с давними временами. Интересен в Оравском замке и интерьер: резная деревянная мебель, расписные стены и, особенно, замечательный алтарь, который притягивает к себе большое количество туристов.

Внутри замка расположен краеведческий музей, который является одним из старейших и самых популярных музеев Словакии. Музей предлагает ознакомиться с этнографической, археологической, природоведческой и исторической экспозициями, а также выставкой средневекового оружия.

Есть в замке и свои привидения. Среди них можно встретить «Черную даму», или Елизавету Турзо, которая организовала строительство новейшей части замка. После смерти женщины ее призрак в черной одежде часто блуждает коридорам замка.

В одной из комнат 15 века вроде живет призрак архиепископа. Король Словакии приказал замуровать в стену человека, не угодил ему.

«Белую даму» можно увидеть в крепости на вершине замка – старой части. Говорят, что тогдашний владелец Града был очень жестоким человеком. Однажды, рассердившись на жену, он отрубил ей руку. Через два дня женщина умерла. Легенда утверждает, что когда жестокий властитель лежал на смертном одре, призрак жены появилась перед ним в свадебном платье.

Высокой и самой старой частью града является верхняя крепость, Цитадель. Именно благодаря Цитадели XIII века, Оравский замок принадлежит к старейшим крепостям в Европе.

Средняя крепость состоит из Жилищной башни (Донжон) XIII века и более поздних пристроек XV – XVI веков – дворца Яна с Дубовца и дворца короля Матяша Корвина, который велел его построить во второй половине XV века для своего внебрачного сына Яна.

Этот дворец в конце XIX – начале XX века был реконструирован графом Йозефом Палффи в стиле романтизма. К нижней крепости принадлежат Западный и Восточный подковообразные бастионы, построенные в первой половине XVI века, дворец Турзо.