Грот Прийма є пам’ятником природи та археології європейського значення. Це найдавніше поселення-табір на території України (близько 46 тисяч років) знаходиться біля села Прийма Миколаївського району Львівської області.

Знайти це місце досить складно, так як воно знаходиться серед лісу і заховане в пагорбі .. але давайте розповім вам все по черзі…

🤔От ви УЯВІТЬ…

👥 🚕 Ідемо ми по трасі Київ-Чоп… звертаємо в село чи містечко… а потім через поле, далі об’їжджаємо здоровенний кар’єр (в цьому місці дуже погана дорога), потім в’їжджаємо в ліс…. Їдемо по лісній дорозі і шукаємо стежку, яка буде вести в густий ліс)))… а їх там багато… але перед поїздкою я вичитала в інтернеті, що буде маленький зелений стовпчик (слава Богу ми його побачили в траві) і навпроти потрібна нам стежка….

🌳Залишаємо авто і ідемо в густий ліс… людей ми не зустріли взагалі. Блукаючи густим лісом, ми шукали Грот Прийма. Природа навколо потопала в зелених фарбах весни. Де-не-де чувся тріскіт сухих гілляк, немов хтось тихесенько супроводжував нас, ступаючи необережно по лісовим хащам, пробігаючи крізь нас холодним вітерцем. Так ми йшли по стежці хвили 15.

… Потім ця стежка розділяється в різні сторони… звичайно спочатку ідемо не туди… вертаємося, ідемо в інший бік хвилин десять і навкруги нас декілька пагорбів… Вибираємо методом інтуїції напрямок і сильно круто вверх деремося на нього…
УРА!!! ГРОТ ПРИЙМА – ЗНАЙДЕНО!!!

 
Якщо ти нічого не знаєш про Грот Прийма, то випадково його не знайдеш. Захований в гущині дерев на високому пагорбі, немов казковий велетень, стоїть печера. Здалеку її зовсім не видно.

Підійшовши ближче ти ніби потрапляєш в неймовірний простір минулого. Печера виглядає дуже незвично. Складається враження, що вона побудована з кісток величезних звірів, які неандертальці добували на полюванні. А може це коріння дерев, які прийняли чудернацьку форму?

Унікальність грота полягає у тому, що археологи виявили в ньому підтвердження проживання неандертальця, а саме будинок і кістки первісної людини.

Цей грот свідчить про те, що люди тут жили з незапам’ятних часів. Залишки кісток звірів і списи з кам’яними наконечниками, знайдені в будинку неандертальця, підтверджують, що його жителі були мисливцями. Загалом археологи знайшли близько трьох тисяч кісток, антропологи ідентифікували поки більше 300. Дослідницькі роботи тривають і донині. Висновки українських учених вивчають їх німецькі колеги.

Сам грот, захований у лісовій гущавині, – це карстове провалля міоценових відкладень. У його пластах добре видно елементи рослинності різних епох.

Грот Прийма  має три рівні, на двох верхніх розташовані маленькі печери, з яких відкривається живописний вид на сусідній каньйон.

Археологічні знахідки свідчать про те, що це помешкання слугувало своєрідним зимовим мисливським табором. Неандертальці використовували печеру для проживання взимку, полювали на диких звірів за допомогою списів з кам’яними наконечниками та харчувалися їхнїм м’ясом. А коли теплішало, переходили до мандрівного способу життя.

Природа дурманила нам голову духмяним ароматом квітів. Тихесенько співали пташки, щоб ненароком не порушити ту тишу, яка панувала навколо.

Тут тихо і спокійно.  Кожен куточок печери має свою енергетику. Ти відчуваєш себе дуже дивно… мені навіть важко описати ці відчуття.
Знаєте, це як бути на дуже тонкій грані між минулим та майбутнім. Здається, зробивши якийсь непродуманий крок або занурившись глибше в печеру, можна залишитись тут назавжди.
Заплющивши очі, ти майже чуєш кроки тих людей, які збираються на полювання… Ти відчуваєш аромат зібраних трав… Чуєш гомін жінок, які розводять багаття, щоб приготувати смачний обід своїм чоловікам… Але вся ця метушня тебе не бентежить, а навпаки заспокоює.

Ти відчуваєш повне єднання з природою… Але час повертатися…  З трудом розплющуючи очі ти розумієш, що стан твоєї душі, твого внутрішнього “Я” залежить насамперед від тебе, від твого наповнення.

Це була неймовірна пригода, яка назавжди відкладеться в потаємні місця моєї душі…

Так хто ж такі ці неандертальці?

Неандертальці жили на Землі задовго до людини. З’явившись близько 250 тисяч років тому, вони розселилися по нинішній території Європи і Азії.

Наш вид – людина розумна (Кроманьйонці) – з’явився в Африці близько 200 тисяч років тому. Тобто, предки сучасної людини (наші предки) це – Кроманьйонці.

 Приблизно 45 тисяч років тому люди добралися до території сучасної Європи, і виявили, що вона населена неандертальцями.

Згідно з нещодавно опублікованими даними, обидва види співіснували протягом 5 тисяч років. Потім – можливо, близько 40 тисяч років тому – неандертальці зникли.

Довгий час неандертальця навіть називали предком сучасної людини. Сьогодні вже очевидно, що це не відповідає істині: неандерталець – цілком самостійний вид гомо сапієнс. Більше того: на певному історичному відрізку неандерталець і наш прямий предок кроманьйонець існували пліч-о-пліч! Аналіз неандертальської ДНК показав, що неандертальці схрещувалися з нашими предками

Класичний неандерталець – вид людини, адаптований до життя в умовах холоду. Вони були кремезними, з відносно короткими руками і ногами, бочкообразними грудьми, масивним черепом, виступаючим носом.

Причини зникнення неандертальців наразі не прояснені до кінця. Серед розглянутих версій – загибель через кліматичні зміни під час останнього заледеніння, поширення хвороб, асиміляція і витіснення сучасними людьми.