Замок Паланок
Замок Паланок – унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Замок знаходиться у м.Мукачево Закарпатської обл.
Замок Паланок видно вже за кілька кілометрів до Мукачева. За фундамент-постамент йому править 68-метровий згаслий вулкан. Місто десь там, внизу, а форпост відкритий всім поглядам і вітрам, і лише за спиною, на півночі, піднімаються вулканічні Карпати. Він чимало бачив на своєму віку. Паланок — непереможний і фотогенічний релікт Середньовіччя.
На сьогоднішній день замок Паланок – це відреставрована середньовічна фортеця. Тут відкриті історичний музей і прекрасна галерея картин, що представляє шедеври сучасних художників-живописців. Крім того, тут функціонує художній салон. Кожен бажаючий може відвідати виставку дерев’яних церков Закарпаття. А найцікавіше тут прогулятися двориками замку та послухати неймовірну історію його існування, уявляючи себе королівською знаттю…
Перша згадка про цю фортецю датується XI століттям. На той час Паланок вже існував і свою назву отримав завдяки огорожі з кілків. За фортечною стіною тисячі мешканців довколишніх сіл мали змогу сховатися під час облоги або набігу.
Після передачі Подільського князівства королю Сигизмунду, Замок Паланок переходить у володіння Федора Коріатовича. З 1396 року він активно розбудовував цю фортецю зміцнюючи оборонні споруди.
Замок складається із чотирьох терас, на яких розташовуються Передворотній, Нижній, Середній та Верхній замки. Кожен з них знаходиться на різній висоті, тому за необхідності, в часи війн вони могли оборонятися самостійно. Назва замку Паланок виникла через укріплений навколо нього в глибокому водяному рові частокол-паланок. І навіть на сьогоднішній день потрапити всередину можна лише перейшовши дерев’яний міст.
Перше велике подвір`я, що оточене стінами із невеликими напівкруглими віконцями, отримало назву Середній двір. Виявляється, саме тут колись мешкали солдати. У казармах вони були розміщені на різних рівнях – залежно від величини зарплати і звання можна було проживати нижче, або вище.
Верхній замок, який назвали серцем Паланки, був задуманий і збудований як вежа-донжон, що оточена фортечними стінами з круглими баштами по кутках. Нижній замок, який мав великі ворота, охоронявся двома могутніми кулеподібними бастіонами. Тут знаходилася охорона.
Хто б не розбудовував фортецю, Паланок вже тоді вражав неприступністю: стіни 5 м завтовшки, великий постійний гарнізон, 164 гармати, 60 бочок пороху, запаси їжі на випадок тривалої облоги. А за часів трансильванських князів Ракоці (1633-1711) замок став чи не найукріпленішою твердинею Центральної Європи. Вісім ліній оборони!!!
Гуляючи територією замку ти просто насолоджуєшся архітектурою. Бруківка, старовинна кладка, сходи, підземні ходи, великі дворики, переходи, просторі кімнати – все доглянуте. Навколо багато квітів, які додають цьому велетню трошки ніжності. Здається, що турботлива господиня просто на хвильку вийшла кудись і скоро повернеться.
І дійсно, деякий час тут господарювала Ілона Зріні. Це надзвичайно красива і розумна жінка, близько трьох років вона обороняла Мукачівський замок, що був в облозі австрійської армії. Кажуть, упродовж всього того часу жінка не спала і не відпочивала, підтримуючи своїх людей та скрізь допомагаючи: від готування їжі та перев’язки поранених — до розподілу боєприпасів між солдатами та участі в організації оборони замку.
Чимало легенд пов’язано із неповторним замком.
Однією з найбільш популярних, є історія про колодязі Замку Паланок. За різними джерелами, глибина колодязя становить 85 або 86 м. До 13 м він викладений тесаним каменем, а далі видовбаний у гірській породі. На глибині 71 м у колодязі є гвинтова драбина з 24 східцями, призначення яких невідоме; 1,6 м від дна колодязя є два резервуари, видовбані для зберігання води.
Функціонував до 1897 р. Дерев’яне колесо для відер було встановлено для кінозйомок у 1987 р. У 2008 р. колодязь очищено від сміття: його відкопано на 76,2 м, а під залізобетонною плитою виявлено водяне джерело. Також віднайдено дубові бочки для піднімання води та різне військове, зокрема австрійське, спорядження першої половини ХХ ст. Після очистки колодязь освічується і закритий склом — для наочного споглядання його глибини.
Ще одна легенда розказує, що під час викопування колодязя княжі піддані ніяк не могли добратися до води. Князь Коріятович пообіцяв мішок золота тому, хто вирішить цю проблему. І тут з’явився маленький смуглявий чоловічок, який стрибнув у колодязь, а за якийсь час там забурлила вода. Три дні дав чоловічок-чорт князеві на збір золота. Не маючи такої кількості дорогоцінного металу, князь сильно засмутився, однак його блазень порадив схитрувати — покласти у невеличкий мішечок кілька золотих монет (про розміри винагороди в домовленості не йшлося). Розлючений чорт від сорому стрибнув у колодязь — і більше звідти не виходить.
З тих пір Мукачівський Замок Паланок стоїть без води. Лише іноді чути вночі відлуння його прокльонів.
Піднявшись на саму верхню терасу, хочеться вдихнути на повні груди. Тут вітає дух свободи. Все місто, як на долоні, а гори навколо, немов прикривають замок від непроханих гостей. Торкаючись до стін, хочеться відчути на собі всю волю та незламність людей, які обороняли замок. Хочеться затриматись тут і побути наодинці. Відчути себе господарем того, що бачиш навколо. Прислухавшись до вітру, ненароком можна почути ще якусь таємницю цього велетня. Адже чимало Замок Паланок ще приховує від нас, а підземні ходи ще й досі чекають на своїх дослідників…
Фото


























