Місто АЛБА-ЮЛІЯ та її цитадель Альба-Кароліна
💞Планувавши свій маршрут по Румунії, я до останнього вагалася, чи варто включати це місто в план подорожі!!! Але, я не на хвилину не пожалкувала, що ми виділили час для цього МЕГА-КЛАСНОГО міста. Це – Машина часу в минуле. Місто Алба-Юлія стало для нас просто відкриттям!
⛪️〽️Фортеця в Альба-Юлії називається офіційно – цитадель Альба-Кароліна побудована за формою семикутної зірки.
Алба-Юлія – місто в Центральній Румунії та одне з найдревніших міст Трансільванії. Алба-Юлія затишно розташувалася в долині річки Муреш в 270 км від румунської столиці.
В кінці XVIII століття на території Алба-Юлії була відкрита перша румунська публічна бібліотека.
Алба-Юлія, будучи простим містом, а потім і столицею Трансільванії, завжди грала одну з важливих політичних ролей в країні. У 1918 році саме тут було оголошено про те, що Трансільванія приєднується до Румунії. Сталося це 1 грудня, тому цей день в країні є національним святом. Тоді в місті було зібрано багато делегацій з різних країв Трансільванії. Відбулися великі збори, на яких і прийняли настільки важливе для всієї країни рішення.
Цитадель Альба-Кароліна, розташована в середньовічному місті Альба-Юлія та являє собою фортецю з бастіонами. Площа фортеці 70 гектарів і це була найсильніша та неприступна фортеця Трансільванії в 18 столітті. Старовинна фортеця Алба Кароліна нагадує формою семикутник і була побудована в період між 1715 і 1738 роками.
Цитадель складається з двох старих фортець: одна була побудована за часів Римської імперії, а інша – в середньовіччі.
Периметр цитаделі будували близько 20 тисяч селян. Довжина стін і захисних споруд становить 12 км.
Стіни фортеці складаються з цегли і каменів, які брали з руїн іншої більш древньої цитаделі, яка була зведена за часів Римської імперії. У деяких місцях стіни досягають трьох метрів у висоту і півтора метра в ширину. Територія всієї військової фортеці становить 70 гектарів. Це найбільша за площею фортифікаційна споруда Румунії.
Цитадель була побудована в стилі бароко. У фортеці знаходиться безліч історичних пам’яток, які дуже дбайливо зберігаються.
Насправді місце по-справжньому цікаве. Тут відтворені підземні ходи, що з’єднують фортецю з віддаленими бастіонами і руїнами, зібрані зразки старовинної зброї, окремо є музей, де можна подивитися розкопки римського періоду.
На території знаходиться будівля старовинної бібліотеки, університету, кілька соборів, ведуться археологічні розкопки.
Огляд Цитаделі ми почали з неймовірно красивого місця – Собору Коронації.
Цей Собор і навколишні будівлі були зведені в західній частині в 1921-1922 роках. Саме тут був коронований румунський король Фердинанд I, що правив з 1922 по 1927 рік. Для урочистої церемонії в центрі Алба-Юлії недалеко від католицького храму звели православний собор. Тут і відбулося вінчання на трон Фердинанда I і його дружини Марії. Ця ж подія і дала початок будівництва по всій Трансільванії православних храмів.
Тому на вході можна побачити бюсти королівського подружжя.
Сам собор є частиною комплексу будівель і знаходиться в центрі прямокутника утвореного із чотирьох будівель по одному в кожному кутку, які пов’язані між собою галереями з відкритими подвійними аркадами. Деякі з колон прикрашені коринфськими капітелями в яких проглядається місцевий колорит.
Як тут красиво!!! Ступаючи по вимощеній доріжці, яка веде до Собору, уявляєш себе королевою. Навколо зелена травичка і троянди, які своїм п’янким ароматом наповнюють повітря. Тут все виглядає по-королівські. Навіть древа навколо доріжки чудирнацько нахиливши свої віти, застигли в вічному поклоні до своєї королеви. Ти мимоволі чуєш шепотіння придворних, які з нетерпінням та заздрістю чекають на королівське подружжя.
А пройшовши далі ти попадаєш в палац султана. Арки довкола придають цій місцевості казковості. Навколо все потопає в квітах та зелені. Здається, що ти чуєш грайливий голос Шахерезади, яка сидячи на шовкових подушках, розповідає свої казки султану. Ти відчуваєш приторний запах кальяну, який дурманить тобі голову.
Розкіш і багатство тут повсюди: в чарівних квітах та загадкових деревах, вишуканих різьбленнях, в казкових арках, в атмосфері, яка панує навколо. Ти ніжно торкаєшся всього, що бачиш. Ніби намагаючись дотиком запам’ятати все це.
Але є і інша сторона Цитаделі.
Вона різко відрізняється від тої, що ми побачили раніше. Вона дійсно схожа на оборонну систему. По колу викопаний глибокий рів, в який напевне заливалась вода, щоб ворог не міг зайти в середину. Масивний міст, по якому потрібно було заходити, був схожий на прохід в якийсь інший світ.
Тут зовсім інша атмосфера. Тут панує дух рицарства. Навіть католицький собор Святого Михайла в готичному стилі доповнює цю атмосферу. А всюди статуї: діти, які уважно слухають свого наставника; жінки, які застигли в реверансі; чоловіки, які з цікавістю обговорюють якусь тему і звичайні люди, які відпочивають на лавочках… І навіть сувора охорона, яка ще і досі стоїть на вході, немов готова кожної хвилини захищати своє місто від загарбників. Мені здається, що з приходом сутінок вони всі оживають і Цитадель починає своє інше життя, куди туристам заборонено заглядати навіть крізь шпаринку.
Отаку ми побачили Альба Кароліну.
Вона різна, цікава, нерозвідана. Тут можна відпочити, можна доторкнутися до історії, можна просто поринути в минуле. Це місце, яке манить…