У селі Підкамінь (Львівська обл.) 17-метровий КАМІНЬ ВЕЛЕТЕНЬ або ЧОРТІВ КАМІНЬ.
Багато ми чули про цей ХИМЕРНИЙ КАМІНЬ. Здалеку він здається набагато меншим. А коли піднімешся на гору, то розумієш його велич. Неймовірно, але ця каменюка висотою в 3-поверховий будинок.

Коли ми вийшли з машини, то були зачаровані від краси побаченого навкруги!!! Це було щось неймовірне. 
Частково земля була вкрита сніжною ковдрою, яка іноді виблискувала на сонці, немов діаманти. Здавалося, що природа вже готова прокинутись від зимової сплячки, але сонечко знову зрадницьки ховалося за хмарку, пронизуючи нас холодним повітрям.

Глянувши в далечінь, ми побачили Чортів Камінь. Навіть на великій  відстані він здавався якимось могутнім та величним. А та енергетика, яка була навкруги, заманювала нас підійти ближче.  Снігу було не досить багато і ми вирішили, що підійдемо до Каменя впритул.

 Скеля незвичайної форми виглядає дуже несподівано в навколишньому пейзажі.
 Це дивне геоморфологічне скельне утворення, поруч із яким немає ні гір, ні будь-яких кам’яних насипів – ніби ЙОГО СЮДИ ХТОСЬ ПРИНІС.
Вчені вважають, що це місце було ідолом та місцем для жертвоприношень.

 Боже, який він височезний!!! Висота велетня – 17 метрів!!! А яку силу він випромінював. Це зразу відчула наша техніка – батареї сіли майже в усіх!!! А ця енергетика!!! Ми її відчували кожною клітинкою свого тіла. Це якесь особливе місце, загадкове.

 Цей Камінь, немов принесений кимось, якоюсь невідомою для всіх силою, приваблював до себе людей ще за тисячу років до нашої ери. Він був оберегом для наших предків і порівнювався з чимось духовним, надприроднім. 

У Камні із західного боку є заглиблення у вигляді серця. Напевно, тут відбувалися різноманітні язичницькі  обряди. Люди приносили в дар богам цінні речі  або худобу. Про це свідчать знахідки у підніжжі Каменя фрагментів посуду висоцької культури ранньозалізного часу (ХІ-VII ст. до н. е.) та знайдені під час розкопок кістки величезної людини.

На вершині цього Камня є видовбані 6 ям  глибиною 0,4 — 0,6 м. Численні пази і заглиблення, які утримували дерев’яні конструкції, нагадують систему забудови Карпатських фортець Тустань і Бубнище.

Дослідження засвідчують, що у період Галицько-Волинського князівства на Камені була побудований церква оборонного характеру.  І ніби за історичною спадковістю досі у західній околиці пам’ятки збереглися кам’яні хрести від цвинтаря другої половини XVII ст., який, ймовірно, залишився від церкви Спаса.

 Можливо, із слов’янських часів походить й стародавня назва гори — «Рожаниця». Завдяки історико-етнографічним дослідженням встановлено, що язичницькі божества роду Рожаниці у наших далеких предків ототожнювалися з процесом родючості і народження.

Недалеко від каменю є майже недосліджені печери, які в легендах пов‘язані з опришками та козаками, зокрема, з іменем Олекси Довбуша.

 Незважаючи на всі ці перекази, є наукова гіпотеза, як все ж таки з’явився Чортів камінь. Існує припущення, що це шмат коралового рифа, який виник тут сотні мільйонів років тому, коли над ним ще було море.

Але версія істориків завжди дуже банальна і не цікава. Мені здається, що такі енергетичні місця не виникають просто так. Наші предки відчували їх і будували жертовники тільки на сильних та енергетичних місцях.

 Також сюди приїздять езотерики та екстрасенси для своїх обрядів. Про це свідчать дуже багато свічок на камені. І ця сила та енергетика приваблює все більше і більше людей до себе, які знаходяться в цьому енергетичному потоці.