Всім рекомендую піднятися на цю гору! Як би важко не було! Таких фантастичних краєвидів ви ніде не побачите!!!
Відпочиваючи в нашій любимій Яремчі (Івано-Франківська обл.) ми взяли екскурсію “Підкорення Говерли”. Самого ранку, ми групою відправилися на екскурсійному автобусі у супроводі гіду до підніжжя Говерли, а саме, до спортивної бази «Заросляк». На самій базі є невеличкий сувенірний базар. Крім того, тут завжди можна перекусити та випити кави.
Ну, ось саме на цю вершину ми будемо підійматися )))
Забігаючи на перед, хочу сказати, що підкорення Говерли це досить тяжко…. але воно того варто)) багато хто з нашої компанії підіймається на її вершину вже не перший раз… і завжди ми беремо з собою своїх дітей…. до речі, дітям це дається значно легше ніж дорослим…
Враховуйте, що на вершині прохолодно навіть влітку. Ми в рюкзаки взяли куртки, взули зручне взуття, а також захопили з собою дощовики (погода в горах дуже мінлива) та бутерброди…. і вперед.. )))
Перша частина шляху на Говерлу суцільно поросла лісом. Часом доводиться дертися крізь густі зарості, вишукуючи стежку, то засипану хвоєю, то вкриту товстим корінням, які іноді слугують за сходи)). Вждовж цього шляху супроводжує нас річка Прут, маленькі гірські струмочки з перекинутими подекуди містками та водоспади.
Через певний час стежка виходить з лісу, і виводить на відкриту місцевість… а з цим і легка прогулянка закінчилась…))) хоча, чесно кажучи, багато з хто з нас вже втомився на цьому етапі)))…. а ще по-переду довгий шлях. Але в процесі, відкривається “друге дихання” )))
Ця подорож випробовувала нас на витривалість, як не зупиняючись і не здаючись рухатися вперед через силу…
Наступний етап шляху, це так званий субальпийский пояс – низькорослі чагарники. Пейзажі, які відкривалися перед нами словами не описати, краса неймовірна…
Далі чагарі закінчуються, і починаються кам’янисті стежки. Крутизна підйому інколи лякає – здається, ось-ось злетиш в прірву. Дихати стає все важче, кисень зменшується. Коліна тремтять, стукає в скронях.
А навколо відкриваються, скільки бачить око, надзвичайні гірські пейзажі, і все це разом створює стан ейфорії. Однак сил стає менше, а Говерла ніби і не наближається.
Видерлися, нарешті, на невелике плато, відоме як «Говерлянка». Тут купками відпочивають втомлені туристи.))) Це єдине плоске місце на всьому підйомі.
Багато хто затримується на тривалий привал – відновлюють сили, відпочивають … А деякі і повертаються, не дійшовши до мети.
Звідси починається психологічно найскладніший відрізок шляху, останній ривок, якихось метрів 200-300 під кутом 45 °, на що у деяких вже просто не вистачає ні сил, ні натхнення, як говориться, останні метри даються найбільш важко!!!
Далі доволиться йти вверх по дорозі серед альпійських луків. Тут немає ніякого захисту на випадок дощу. Тому, всім туристам рекомендується мати з собою дощовики.
Головне – не здаватися. Чи складно йти? Звісно, що так… Але можливо… І людям, які жодного разу не були у горах – теж.
МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!!!
Це круто, особливо, коли ви робите останній крок і ось – ви вже на вершині!!! Відчуття приголомшливі !!! Це маленька перемога кожного, хто піднявся на Говерлу. Емоції, коли опиняєшся нарешті на вершині, просто важко описати. Навіть вся втома моментально пройшла.
Багато, хто з нашої компанію підкорював цю вершину вже не раз… але відчуття кожного разу неймовірні… гордість від того що стоїш на найвищій точці нашої України!!!
Вершина Говерли, 2061 метр над рівнем моря, – це кам’янистий втоптаний майданчик, площею близько 200 м, де встановлені металевий хрест, мармуровий тризуб і бетонний обеліск.
Тут досить людно. Декілька десятків людей бігають по вершині, фотографуються, встановлюють прапори та співають Гімн нашої країни. Треба зауважити, що на висоті 2061 метр температура завжди на 10-15 градусів нижча тої, що внизу, на початку маршруту. До того ж, тут постійно дме сильній вітер. Тому, є сенс мати із собою теплий одяг. До речі, дощовики, які надійно захищають від дощу, не менш ефективні і в захисті від вітру.





Висновок: Такі сходження перезавантажують свідомість людини, дають друге дихання та відбувається переоцінка полядів на різні ситуації та життя вцілому… гордість від підкорення вершини, чергова перемога над своїми страхами і слабкістю…. почуття єднання з природою.!!!Долаючи круті стежки, робишся витривалішим і впевненішим у собі… коли ти зробив ЦЕ, то відчуваєш себе переможцем, підкорювачем вершин!Ця подорож назавжди залишиться у вашій пам’яті, так як вражень від підйому і спуску у вас буде більше ніж ви можете собі уявити, враховуючи фантастичні види з вершини…Дуже важко підібрати потрібні слова, щоб описати цю красу і емоціі…. це потрібно пережити і відчути!!!