В це дивовижне місце ми сюди приїжджаємо не вперше, і я хочу відмітити, що він чарівний в різні пори року по-своєму. Першого разу ми були влітку, а цього року жовтень видався напрочуд теплим і осінню красу сповна вирішили побачити в Софіївському парку. І не пожалкували ні на мить…
Цей парк дійсно зроблений з величезним коханням. Тільки закоханий чоловік зміг подарувати своїй коханій все це, як доказ своєї відданості та пристрасті. Тому давайте поринемо в минуле…
Історія Софіївського парку бере свій початок в 1785 році, коли кохана графа Станіслава Потоцького, Софія, написала йому натхненного листа про свої гостини в Криму, де її до глибини душі вразив парк Аркадія: «Правда, мій милий друг, що в нас буде такий же сад, як в Криму?» – запитувала у коханого.
У ті часи маєток Потоцьких був майже розорений, і він не міг собі дозволити навіть затишного закутку на березі моря, проте це не стало перешкодою для графа, який був осліплений чарами Софії. Вона була однією з найкрасивіших жінок того часу – сучасники називають її українською Анжелікою та Мата Харі. Для когось вона – всього-на-всього дочка грецької куртизанки та купця, а для когось – символ витонченості, краси та мудрості.
Одне залишається незаперечним – за серце цієї жінки боролись найвпливовіші чоловіки того часу, які були готові на все заради прихильності красуні. Потім у цієї пари було багато і доброго і поганого, але свою роль для історії вони виконали сповна.
Так почалася історія Софіївського парку…
У 1796, в урочищі Кам’янка, інженер Людвіг Метцель приймається за будівництво парку, присвяченого Софії Глявоне (Потоцькою вона стане лише у квітні 1798). А у травні 1802 року Софія вже прогулювалася алеями свого «подаруночка до дня народження».
Власницею Софіївки, крім Потоцької, побувала ще одна важлива особа. У 1832, після повстання у Польщі і конфіскації всіх володінь Потоцьких, імператор Микола I дарує парк своїй дружині – Олександрі Федорівні.
Зайшовши в Софіївський парк можна зустріти безліч статуй давньогрецьких богів, мислителів та героїв. Є тут і амфітеатр, і Єлисейські поля, і головна прикраса – фонтан Змія, що встановлений посередині Нижнього озера. З широко розкритої пащі хижої рептилії піднімається стовп води висотою майже 20 метрів! Це справді неймовірне видовище, позмагатися з яким під силу ще одному природному чуду парку – великому водоспаду, що розташований на висоті 18 метрів над землею, і стікає в мальовниче спокійне озеро, в якому можна зустріти білих лебедів.
Унікальна система озер вражає своєю красою протягом всієї прогулянки. Озера в парку спроектовані так, що де б ви не опинилися, вода несподівано виринає з-за пагорба або скелі.
А ось найбільш романтичним закутком парку можна назвати затишний «Острів кохання», що розмістився на Верхньому озері. Офіційна назва острова «Анти-Цирцея» добре знайома любителям давньогрецьких міфів. Богиня Цирцея була могутньою чарівницею, яка в гніві перетворила всіх супутників Одіссея, котрий котрий дістався берегів її острова, на свиней. Давньогрецький бог зміг не тільки зламати 43 могутні чари, але і підкорити серце гордої богині, з якою вони провели незабутній романтичний рік на усамітненому острові.
У свій час старовинними алеями парку бродили Олександр Пушкін, Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Володимир Сосюра і Максим Рильський.
За один день оглянути все нереально. Але навіть за день можна доверху переповнитися враженнями і вдосталь надихатися повітрям Софіївки.
Висновок: це мальовнича місцевість, казкова країна – настільки тут все незвичайно, поетично і прекрасно. Можна сто разів говорити про красу цього парку, але все ж, краще побачити цю красу своїми очима. Сюди можна приїзджати кожного року… і завжди це нові та прекрасні емоції і враження!!!