🇺🇦 Похід на гору Шпиці (Івано-Франківська обл.)

Похід на гору Шпиці (Івано – Франківська обл.)

Шпиці –  одна з вершин гірського масиву Чорногора (Українські Карпати). Розташована у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах Карпатського національного природного парку.

Висота гори — 1863 м. 

До точки старту ми з нашого готелю, що у Верховині, вирушили на авто в 6 годин ранку до села Бистрець. Година на авто і ми в точці старту… дорога з Верховини до Бистреця просто жахлива, іноді це був просто напрямок…

Стартуємо… природа неймовірна, краєвиди фантастичні. Всюди по дорозі нас чатують чорниці, час від часу ми зупинялися через них.

Ранковий туман ніжно торкався нас золотими крапельками роси, які підсвічувались сонячними променями. Здавалося, що в тій маленькій крапельці можна було відчути всю силу Карпат. 

З кожним кроком відкривались неймовірні краєвиди.  Кристально чисте повітря та гірські джерела надавали нам сили, щоб рухатись далі.

Карпати – то моя любов. Кожного разу я шаленію від побаченого. Кожен мій похід – це нове відкриття. Жодного разу пейзаж навколо не повторився, кожен раз він унікальний.

І ось, ми у підніжжі гори Шпиці…

Саме тут, у підніжжі гори Шпиці в урочищі Гаджина, віриться в усі легенди Карпат. Здається, що з глибин лісу кличуть солодкі голоси мавок, а ввечері до вогнища приходить дух лісу Чугайстер, який заводить навколо ватри свій небезпечний танець. Тіні забутих предків оживають у лісах Гаджини, а її неймовірно чисте повітря п’янить і збиває з ніг.

Місцина просто вражає своїми масштабами і красою.  За однією з легенд, саме тут побратими поховали Олексу Довбуша й надійно заховали його скарби. Правда це чи ні, проте гора Шпиці та урочище Гаджина таки є унікальною скарбницею Чорногори. 

Гору Шпиці називають однією з найцікавіших у Карпатах. Її східні схили мають кам’яні виступи заввишки 20-50 метрів, що нагадують шпиці, звідси й назва.

Приблизно 5 годин та ще один дуже крутий підйом і ми на вершині гори ШПИЦІ…

Зверху на нас чекали чудові краєвиди, які справді перехоплюють подих, емоції зашкалюють, просто «вау…», адже з вершини відкривається Чорногірський хребет.
З хребта відкривається вигляд в обидві сторони – зліва від нас Бребенескул, Дземброня, Вухатий Камінь, справа – Туркул, Говерла, Петрос.

Гора Шпиці вкрита трав’яними і напівчагарниковими альпійськими луками. А навколо скельні насипи, які подібні до велетенських веж.

За деякими даними, їх налічується аж 15 рядів, сформовані переважно з олігоценового магурського пісковика.  Вони є наслідками давнього гірського зледеніння, що відбулося в Карпатах у четвертинний період.


Ці скельні виступи подібні до велетенських веж, а в похмуру погоду вони здаються схожими на міфічні химери, що захищають свою територію і пильно стежать, з якими думками і намірами ти прийшов сюди.

Зазвичай на Шпицях спокійно і затишно в хорошу погоду. Але якщо на Чорногорі здіймається вітер, він швидко наганяє сюди дощових хмар з грозою, тому погода на вершині Шпиць різко стає гіршою, ніж будь-де поруч.

Здається, що кам’яні скелі притягують дощові потоки. Проте навіть туман з хмарами додають цим своєрідним шпилям неповторної загадковості та шарму.

Ми були вражені побаченим.

Шпиці варті того, щоб тут побувати не один раз.

Намилувавшись горою Шпиці ми вирушили далі по Чорногірському хребту до озера Несамовите.

Коли ми йшли по хребту гір нас оточували неймовірні краєвиди… ми вдивлялися в навколишню красу, вслухалися в магічну тишу Карпат і наші душі переповнювалися емоціями.

Поход на гору Шпицы (Ивано – Франковская обл.)

Шпицы – одна из вершин горного массива Черногора (Украинские Карпаты). Расположена в Верховинском районе Ивано-Франковской области, в пределах Карпатского национального природного парка.

Высота горы – 1863 м.

К точке старта с нашего отеля, с Верховины, мы отправились на авто в 6:00 утра в село Быстрец. Час на авто, и мы в точке старта…  Дорога из Верховины в с. Быстрец просто ужасная, иногда это было просто направление…

Стартуем… природа невероятная, виды фантастические. Везде по дороге нам встречается черника, время от времени мы останавливались из-за нее.

Утренний туман нежно касался нас золотыми капельками росы, которые подсвечивались солнечными лучами. Казалось, что в этой маленькой капельке можно было почувствовать всю силу Карпат.

С каждым шагом открывались невероятные пейзажи. Кристально чистый воздух и горные источники оказывали нам силы, чтобы двигаться дальше.

Карпаты – это моя любовь. Каждый мой поход – это новое открытие. Ни разу пейзаж вокруг не повторился, каждый раз он уникален.

И вот, мы у подножия горы Шпицы…

Именно здесь, у подножия горы Шпицы в урочище Гаджина, верится во все легенды Карпат. Кажется, что из глубин леса зовут сладкие голоса нимф, а вечером к очагу приходит дух леса Чугайстер, который заводит вокруг костра свой ритуальный танец. Тени забытых предков оживают в лесах Гаджина, а ее невероятно чистый воздух пьянит и сбивает с ног.

Местность просто поражает своими масштабами и красотой. По одной из легенд, именно здесь собратья похоронили Олексу Довбуша и надежно спрятали его сокровища. Правда это или нет, но гора Шпицы и урочище Гаджина таки является уникальной сокровищницей Чорногоры.

Гору Шпицы называют одной из самых интересных в Карпатах. Ее восточные склоны имеют каменные выступы высотой 20-50 метров, напоминающие шпицы, отсюда и название.

Примерно 5 часов ходу и еще один очень крутой подъем и мы на вершине горы Шпицы…

Сверху нас ждали прекрасные пейзажи, которые действительно захватывают дух, эмоции зашкаливают, просто «вау…», ведь с вершины открывается Черногорский хребет.

С хребта открывается вид в обе стороны – слева от нас Бребенескул, Дземброня, Ушастый Камень, справа – Туркул, Говерла, Петрос.

Гора Шпицы покрыта травяными и полукустарниковыми альпийскими лугами. А вокруг скальные насыпи, подобные гигантским башням.

По некоторым данным, их насчитывается 15 рядов, сформированные преимущественно из олигоценового Магурского песчаника. Они являются следствием давнего горного оледенения, который произошел в Карпатах в четвертичный период.

Эти скальные выступы подобные гигантским башням, а в пасмурную погоду они кажутся похожими на мифические химеры, которые защищающие свою территорию и пристально следят за тем, с какими мыслями и намерениями ты пришел сюда.

Обычно на  горе Шпицы спокойно и уютно в хорошую погоду. Но если на Чорногоре поднимается ветер, он быстро нагоняет сюда дождевых облаков с грозой, поэтому погода на вершине Шпиц резко становится хуже, чем где-то рядом.

Кажется, что каменные скалы привлекают грозовые потоки. Однако даже туман с облаками придают этим своеобразным шпилям неповторимой загадочности и шарма.

Мы были поражены увиденным.

Шпицы стоят того, чтобы здесь побывать и не один раз.

Налюбовавшись горой Шпицы мы отправились дальше по Черногорском хребту до озера Несамовитое.

Когда мы шли по хребту гор нас окружали невероятные пейзажи… мы всматривались в окружающую красоту, вслушивались в магическую тишину Карпат и наши души переполнялась эмоциями.

Відео

ми в соц мережах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *