🇺🇦 Замок Паланок (Закарпатська обл.)

Оберіть мову тексту...

Замок Паланок

Замок Паланок – унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Замок знаходиться у м.Мукачево Закарпатської обл.

Замок Паланок видно вже за кілька кілометрів до Мукачева. За фундамент-постамент йому править 68-метровий згаслий вулкан. Місто десь там, внизу, а форпост відкритий всім поглядам і вітрам, і лише за спиною, на півночі, піднімаються вулканічні Карпати. Він чимало бачив на своєму віку. Паланок — непереможний і фотогенічний релікт Середньовіччя.

 

На сьогоднішній день замок Паланок – це відреставрована середньовічна фортеця. Тут відкриті історичний музей і прекрасна галерея картин, що представляє шедеври сучасних художників-живописців. Крім того, тут функціонує художній салон. Кожен бажаючий може відвідати виставку дерев’яних церков Закарпаття. А найцікавіше тут прогулятися  двориками замку та послухати неймовірну історію його існування, уявляючи себе королівською знаттю…

Перша згадка про цю фортецю датується XI століттям. На той час Паланок вже існував і свою назву отримав завдяки огорожі з кілків. За фортечною стіною тисячі мешканців довколишніх сіл мали змогу сховатися під час облоги або набігу.

Після передачі Подільського князівства королю Сигизмунду, Замок Паланок переходить у володіння Федора Коріатовича. З 1396 року він активно розбудовував цю фортецю зміцнюючи оборонні споруди.

Замок складається із чотирьох терас, на яких розташовуються Передворотній, Нижній, Середній та Верхній замки. Кожен з них знаходиться на різній висоті, тому за необхідності, в часи війн вони могли оборонятися самостійно. Назва замку Паланок виникла через укріплений навколо нього в глибокому водяному рові частокол-паланок. І навіть на сьогоднішній день потрапити всередину можна лише перейшовши дерев’яний міст.

Перше велике подвір`я, що оточене стінами із невеликими напівкруглими віконцями, отримало назву Середній двір. Виявляється, саме тут колись мешкали солдати. У казармах вони були розміщені на різних рівнях – залежно від величини зарплати і звання можна було проживати нижче, або вище.

Верхній замок, який назвали серцем Паланки, був задуманий і збудований як вежа-донжон, що оточена фортечними стінами з круглими баштами по кутках. Нижній замок, який мав великі ворота, охоронявся двома могутніми кулеподібними бастіонами. Тут знаходилася охорона.

Хто б не розбудовував фортецю, Паланок вже тоді вражав неприступністю: стіни 5 м завтовшки, великий постійний гарнізон, 164 гармати, 60 бочок пороху, запаси їжі на випадок тривалої облоги. А за часів трансильванських князів Ракоці (1633-1711) замок став чи не найукріпленішою твердинею Центральної Європи. Вісім ліній оборони!!!

Гуляючи територією замку  ти просто насолоджуєшся архітектурою.  Бруківка, старовинна кладка, сходи, підземні ходи, великі дворики, переходи, просторі кімнати –  все доглянуте. Навколо багато квітів, які додають цьому велетню трошки ніжності. Здається, що турботлива господиня просто на хвильку вийшла кудись і скоро повернеться.

І дійсно, деякий час тут господарювала Ілона Зріні. Це  надзвичайно красива і розумна жінка, близько трьох років вона обороняла Мукачівський замок, що був в облозі австрійської армії. Кажуть, упродовж всього того часу жінка не спала і не відпочивала, підтримуючи своїх людей та скрізь допомагаючи: від готування їжі та перев’язки поранених — до розподілу боєприпасів між солдатами та участі в організації оборони замку.

Чимало легенд пов’язано із неповторним замком.

Однією з найбільш популярних, є історія про колодязі Замку Паланок. За різними джерелами, глибина колодязя становить 85 або 86 м. До 13 м він викладений тесаним каменем, а далі видовбаний у гірській породі. На глибині 71 м у колодязі є гвинтова драбина з 24 східцями, призначення яких невідоме; 1,6 м від дна колодязя є два резервуари, видовбані для зберігання води.
Функціонував до 1897 р. Дерев’яне колесо для відер було встановлено для кінозйомок у 1987 р. У 2008 р. колодязь очищено від сміття: його відкопано на 76,2 м, а під залізобетонною плитою виявлено водяне джерело. Також віднайдено дубові бочки для піднімання води та різне військове, зокрема австрійське, спорядження першої половини ХХ ст. Після очистки колодязь освічується і закритий склом — для наочного споглядання його глибини.

Ще одна легенда розказує, що під час викопування колодязя княжі піддані ніяк не могли добратися до води. Князь Коріятович пообіцяв мішок золота тому, хто вирішить цю проблему. І тут з’явився маленький смуглявий чоловічок, який стрибнув у колодязь, а за якийсь час там забурлила вода. Три дні дав чоловічок-чорт князеві на збір золота. Не маючи такої кількості дорогоцінного металу, князь сильно засмутився, однак його блазень порадив схитрувати — покласти у невеличкий мішечок кілька золотих монет (про розміри винагороди в домовленості не йшлося). Розлючений чорт від сорому стрибнув у колодязь — і більше звідти не виходить.

З тих пір Мукачівський Замок Паланок стоїть без води. Лише іноді чути вночі відлуння його прокльонів.

Піднявшись на саму верхню  терасу, хочеться вдихнути на повні груди. Тут вітає дух свободи. Все місто, як на долоні, а гори навколо, немов прикривають замок від непроханих гостей. Торкаючись до стін, хочеться відчути на собі всю волю та незламність людей, які обороняли замок. Хочеться затриматись тут і побути наодинці. Відчути себе господарем того, що бачиш навколо. Прислухавшись до вітру, ненароком можна почути ще якусь таємницю цього велетня. Адже чимало  Замок Паланок ще приховує від нас, а підземні ходи ще й досі чекають на своїх дослідників…

Замок Паланок

Замок Паланок – уникальный образец средневековой фортификационной архитектуры, с сочетанием различных стилей. Замок находится в Мукачево Закарпатской обл.

Паланок видно уже за несколько километров до  Мукачево. За фундамент-постамент ему служит 68-метровый потухший вулкан. Город где-то внизу, а форпост открыт всем взорам и ветрам, и только за спиной, на севере, поднимаются вулканические Карпаты. Он много видел на своем веку. Паланок – непобедимый и фотогеничный реликт Средневековья.

 

На сегодняшний день замок Паланок – это отреставрированная средневековая крепость. Здесь открыты музеи и прекрасная галерея картин, представляющие шедевры современных художников-живописцев. Кроме того, здесь функционирует художественный салон. Каждый желающий может посетить выставку деревянных церквей Закарпатья.
А самое интересное здесь прогуляться двориками замка и послушать невероятную историю его существования, представляя себя королевской знатью…

Первое упоминание об этой крепости датируется XI веком. В то время Паланок уже существовал и свое название получил благодаря ограждениям из кольев. За крепостной стеной тысячи жителей близлежащих сел могли укрыться во время осады или набега.

После передачи Подольского княжества королю Сигизмунду, Паланок переходит во владение Федора Кориатовича. С 1396 он активно развивал эту крепость, укрепляя оборонительные сооружения.

Замок состоит из четырех террас, на которых располагаются Передворотний, Нижний, Средний и Верхний замки. Каждый из них находится на разной высоте, поэтому при необходимости, во времена войн, они могли обороняться самостоятельно. Название замка Паланок возникла из-за укреплений вокруг него в глубоком водяном рове частокол-паланок. И даже на сегодняшний день попасть внутрь можно только перейдя деревянный мост.

Первый большой  двор, что окружен стенами с небольшими полукруглыми окнами, получил название Средний двор. Оказывается, именно здесь когда-то жили солдаты. В казармах они были размещены на разных уровнях – в зависимости от величины зарплаты и звания можно было проживать ниже, или выше.

Верхний замок, который назвали сердцем Паланка, был задуман и построен как башня-донжон, окруженной крепостными стенами с круглыми башнями по углам. Нижний замок, который имел большие ворота, охранялся двумя мощными шаровидными бастионами. Здесь находилась охрана.

Кто бы недостраивал крепость, Паланок уже тогда поражал неприступностью: стены 5 м толщиной, большой постоянный гарнизон, 164 орудия, 60 бочек пороха, запасы еды на случай длительной осады. А во времена трансильванских князей Ракоци (1633-1711) замок стал едва ли не самой надежной твердыней Центральной Европы. Восемь линий обороны!!!

Гуляя по территории замка ты просто наслаждаешься архитектурой. Брусчатка, старинная кладка, лестницы, подземные ходы, большие дворики, переходы, просторные комнаты – все ухожено. Вокруг много цветов, которые придают этому великану немножко нежности. Кажется, что заботливая хозяйка просто на минутку вышла куда-то и скоро вернется.

И действительно, некоторое время здесь хозяйничала Илона Зрини. Это очень красивая и умная женщина, около трех лет она обороняла Мукачевский замок, который был в осаде австрийской армии. Говорят, за все время обороны  женщина не спала и не отдыхала, поддерживая своих людей и везде помогая от приготовления пищи и перевязки раненых – до распределения боеприпасов между солдатами и участия в организации обороны замка.

Немало легенд связано с неповторимым замком.

Одной из самых популярных является история о колодце Замка Паланок. По разным источникам, глубина колодца составляет 85 или 86 м. До 13 м он выложен тесаным камнем, а дальше выдолбленный в горной породе. На глубине 71 м в колодце есть винтовая лестница с 24 ступенями, назначение которых неизвестно; 1,6 м от дна колодца есть два резервуары, выдолбленные для хранения воды.

Функционировал колодец до 1897.  Деревянное колесо для ведер было установлено для киносъемок в 1987 г. В 2008г. колодец очищен от мусора: его откопано на 76,2 м, а под железобетонной плитой обнаружен водяной источник. Также найдены дубовые бочки для подъема воды и различное военное, в частности австрийские, снаряжение первой половины ХХ в. После очистки колодец освещается и закрыт стеклом – для наглядного созерцания его глубины.

Еще одна легенда рассказывает, что во время выкапывания колодца княжеские подданные никак не могли добраться до воды. Князь Кориятович пообещал мешок золота тому, кто решит эту проблему. И тут появился маленький смуглый человечек, который прыгнул в колодец, а через некоторое время там забурлила вода. Три дня дал человечек-черт князю на сбор золота. Не имея такого количества драгоценного металла, князь сильно расстроился, однако его шут посоветовал схитрить – положить в небольшой мешочек несколько золотых монет (о размерах вознаграждения в договоренности не шла). Разъяренный черт от стыда прыгнул в колодец – и больше оттуда не выходит.

С тех пор Мукачевский замок Паланок стоит без воды. Лишь иногда ночью эхом доносятся его проклятия.

Поднявшись на самую верхнюю террасу, хочется вдохнуть полной грудью. Здесь витает  дух свободы. Весь город как на ладони, а горы вокруг, словно прикрывают замок от незваных гостей. Прикасаясь к стенам, хочется ощутить на себе всю волю и несгибаемость людей, оборонявших замок. Хочется задержаться здесь и побыть наедине. Почувствовать себя хозяином того, что видишь вокруг. Прислушавшись к ветру, ненароком можно услышать еще какую-то тайну этого великана. Ведь многое Паланок еще скрывает от нас, а подземные ходы до сих пор ждут своих исследователей…

Фото

ми в соц мережах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *