Сьогоднішня наша розповідь буде не менш захоплююча.  Кожному із вас я раджу відвідати Хотинську фортецю хоча б раз.
Відчути дух середньовіччя. Відчути, як минуле і теперішнє сходиться в одному місці. Це надзвичайна атмосфера, яка зможе вас перенести в ті часи і ви відчуєте силу і незламність духу тих людей, які відстоювали нашу землю.
І всім вам буде зрозуміло, що жити без подорожей нереально. Ви будете сумувати за цим всім. І кожного разу будете сюди повертатись… нехай, навіть, подумки….
Тож розпочнемо нашу цікаву подорож в середньовіччя…

Хотинська фортеця – одне з семи чудес України.
Велична і неприступна фортеця височить на пагорбах правого берега Дністра. Дністер вже не той – русло його вже набагато вужче, та й фортеця зараз живе  тихим і спокійним життям…  її спокій порушують лише натовпи туристів з екскурсоводами. 
Справді, має ця споруда щось таємниче та незвідане, навіть стіни зберігають дух стародавніх легенд.
З XIV по XVII століття під стінами фортеці пройшло п’ять битв, а значить стільки ж було і виснажливих облог.

Через фортецю проходив міжнародний торговий шлях, який вів з Кракова і Львова до чорноморських міст. Як ласий шматочок фортеця переходила з рук в руки – Молдови, Туреччини, Польщі.

І протягом усього цього часу, фортецю добудовували, зміцнювали і розширювали. Стіни цієї споруди стали свідками багатьох важливих подій, пов’язаних з історією українського народу.

У серпні 1621 турецький султан Осман II зосередив під Хотином 250 тисячну армію. А на захист фортеці стала 35- тисячна армія Яна Ходкевича і 40-тисячної армії запорізьких козаків на чолі з Петром Сагайдачним.
Чисельна перевага не привела до перемоги турецької армії, а навпаки вони були змушені укласти з Польщею Хотинський мир, а це було рівносильно розгрому.

Територія величезна і треба подолати спуски і підйоми, щоб наблизитися до самої фортеці.

Всередину замку можна потрапити по навісному мосту.
У стародавні часи він піднімався і опускався. Зі зворотного боку воріт також є місток. Він мав на собі один важливий секрет. Якщо вороги все ж проривалися за ворота, вони потрапляли на дерев`яний поміст. Дія прихованого механізму призводило його в рух, і вороги просто падали вниз. Там була вирита глибока яма, в якій стирчали гострі кілки.

Хочу показати вам схему фортеці. Думаю, що так буде цікавіше і зрозуміліше, коли ми зайдемо за ці височенні стіни.

1 Надбрамна вежа.
2 Південно-Західна вежа. 
3 Комендантська вежа.
4 Північна вежа.
5 Східна вежа.
6 Комендантський (Княжий) палац.
7 Казарми (побудовані в 18 столітті).
8  Замкова церква.
10 Колодязь.

Спочатку, при Стефані Третьому Великому (який, до речі, сам особисто брав участь в будівництві фортеці) двір був перегороджений на дві частини. Передня частина була для воїнства і слуг, а друга половина для князя або ж для паші, тобто для панів.

Що ж ми бачимо? 
Праворуч (на схемі №7) – довга будівля – це казарми, які були побудовані вже в 18-19 столітті (зараз в її приміщеннях розташовані музейні експонати).
 

За казармами –будівля церкви (на схемі №8), і ще далі –княжий палац (на схемі №6)– вони будувалися при Стефані Третьому Великому (15 століття!).

При ньому ж був побудований, вірніше, видовбаний в скелі колодязь, який ви бачите в центрі двору (на схемі №10).
Уявіть собі – глибина колодязя – 68 метрів, а ширина 2,5 метра!
І до сих пір воду використовують для пиття.

Тепер розглянемо Княжий палац (на схемі №6).
Він також побудований у другій половині 15 століття. Ось він – прямо перед вами. Пізніше його називали Комендантським палацом. Дуже цікава споруда. Стіни його покриті красивим візерунком з червоної цегли і білого каменю.
Перед княжим палацом – дерев’яний літній банкетний зал. А на другому поверсі Комендантського палацу за часів турків розташовувався гарем. До 30 жінок з різних країн світу догоджали турецького пашу.

Уявіть собі! У далекому 15 столітті у жителів фортеці була система водопроводу та каналізації. Це досить незвичайна ситуація для того часу. Вода підводилася прямо з річки.  Але тільки “пани” користуються туалетами з підведеною водою.

Під двором фортеці знаходилися додаткові приміщення, де зберігалася зброя, продукти харчування, лазні.
Для їх природної вентиляції зроблені спеціальні невеликі отвори-колодязі.

А яка тут атмосфера. Зразу ж уява малює ворогів, які кожного разу нападаючи на фортецю терпіли поразки.
Висота фортечних мурів – 45 метрів, товщина – до 5 метрів. Під фортецею – глибокий рів, тому її можна було взяти лише довготривалими облогами.
Цікаво, що безпосередньо штурмом Хотинську фортецю ніхто ніколи не захоплював.

В одному з підземель фортеці розмістили музейний зал “Камера тортур”.
Дійсно вражає і не для людей зі слабкими нервами. Камера тортур і кожен її експонат спрямований на повільну мученицьку смерть – здерти шкіру, розчавити череп, вирвати нігті, зламати кістки, відрізати геніталії.

А в іншому підвалі, зразки знарядь наших предків, за допомогою яких здобували перемоги і стримували противника під стінами фортеці.

На території фортеці знаходиться кілька музеїв.
В одному крилі представлені художні полотна сучасних авторів, що розповідають про історію фортеці.
В іншому крилі ви можете побачити манекени в костюмах воїнів різних часів і народів.

Багатьом силует фортеці буде знайомим. Адже вона героїня багатьох улюблених нами фільмів- “Три мушкетери”, “Стара фортеця”, “Стріли Робін Гуда”, “Тарас Бульба”.

Сегодняшний наш рассказ будет не менее увлекательным. Каждому из вас я советую посетить Хотинскую крепость хотя бы раз.

Ощутить дух средневековья. Увидеть, как прошлое и настоящее сходится в одном месте. Это удивительная атмосфера, которая сможет вас перенести в те времена, что бы почувствовать силу и несокрушимость духа тех людей, которые отстаивали нашу землю.
И вы поймете, что жить без путешествий нереально. Вы будете скучать по этим местам. И каждый раз будете сюда возвращаться… пусть даже мысленно…

Поэтому начнем наше увлекательное путешествие в средневековье…

Хотинская крепость – одно из семи чудес Украины.

Величественная и неприступная крепость возвышается на холмах правого берега Днестра. Днестр уже не тот – русло его уже гораздо уже, и крепость сейчас живет тихой и спокойной жизнью… ее покой нарушают только толпы туристов с экскурсоводами.

Действительно, это сооружение имеет нечто таинственное и неизведанное, даже стены хранят дух средневековых легенд.

С XIV по XVII века под стенами крепости прошло пять сражений, а значит, столько же было и изнурительных осад.

Через крепость проходил международный торговый путь, который вел из Кракова и Львова в черноморские города. Как лакомый кусочек крепость переходила из рук в руки – Молдовы, Турции, Польши.

И в течение всего этого времени, крепость достраивали, укрепляли и расширяли. Стены этого здания стали свидетелями многих важных событий, связанных с историей украинского народа.

В августе 1621 турецкий султан Осман II сосредоточил под Хотином 250 тысячную армию. А на защиту крепости стала 35-тысячная армия Яна Ходкевича и сорока тысячная армия запорожских казаков во главе с Петром Сагайдачным.

Численное преимущество не привело к победе турецкой армии, а наоборот, они были вынуждены заключить с Польшей Хотинский мир, а это было равносильно разгрому.

Территория огромная и нужно преодолеть спуски и подъемы, чтобы приблизиться к самой крепости.

Внутрь замка можно попасть по навесному мосту. 
В древние времена он поднимался и опускался. С обратной стороны ворот также мостик. Он имел в себе один важный секрет. Если враги все же прорывались за ворота, они попадали на деревянный помост. Действие скрытого механизма приводило его в движение, и враги просто падали вниз. Там была вырыта глубокая яма, из которой  торчали острые колья.

Хочу показать вам схему крепости. Думаю, что так будет интереснее и понятнее, когда мы зайдем за эти высоченные стены.

1 Надвратная башня
2 Юго-Западная башня.
3 Комендантская башня.
4 Северная башня.
5 Восточная башня.
6 Комендантский (Княжий) дворец.
7 Казармы (построенные в 18 веке).
8 Замковая церковь.
10 Колодец.

Сначала, при Стефане III Большом (который, кстати, сам лично принимал участие в строительстве крепости) двор был поделен на две части. Передняя часть была для воинства и слуг, а вторая половина принадлежала  князю или для паши, то есть для господ.

Что же мы видим?
Справа (на схеме №7) – длинное здание – это казармы, построенные уже в 18-19 веке (сейчас в этих помещениях находятся музейные экспонаты).

За казармами – здание церкви (на схеме №8), и еще дальше – княжий дворец (на схеме №6) – они строились при Стефане III Большом (15 век!).

При нем же был построен, вернее, выдолбленный в скале колодец, который вы видите в центре двора (на схеме №10).

Представьте себе!!! глубина колодца – 68 метров, а ширина – 2,5 метров!
До сих пор эту воду используют для питья.

Теперь рассмотрим Княжеский дворец (на схеме №6).
Он также построен во второй половине 15 века. Вот он – прямо перед вами. Позже его называли Комендантским дворцом. Очень интересное сооружение. Стены его покрыты красивым узором из красного кирпича и белого камня.

Перед княжеским дворцом – деревянный летний банкетный зал. А на втором этаже Комендантского дворца во времена турок располагался гарем. До 30 женщин из разных стран мира ублажали турецкого пашу.

Представьте себе! В далеком 15 веке у жителей крепости была система водопровода и канализации. Это довольно необычная ситуация для того времени. Вода поднималась прямо из реки. Но только “господа” пользовались туалетами с водопроводной  водой.

Под двором крепости находились дополнительные помещения, где хранилось оружие, продукты питания, бани.
Для их естественной вентиляции сделаны специальные небольшие отверстия-колодцы.

А какая здесь атмосфера. Сразу же воображение рисует врагов, которые каждый раз нападая на крепость, терпели поражение.

Высота крепостных стен – 45 метров, толщина – до 5 метров. Под крепостью – глубокий ров, поэтому ее можно было взять только долговременной облогой. 
Интересно, что непосредственно штурмом Хотинскую крепость никто никогда не захватывал.

В одном из подземелий крепости разместился музейный зал “Камера пыток”. 
Действительно впечатляет и не для слабонервных. Камера пыток и каждый ее экспонат направлен на медленную и мучительную смерть – содрать кожу, раздавить череп, вырвать ногти, сломать кости, отрезать гениталии.

А в другом подвале –  образцы орудий наших предков, с помощью которых побеждали и сдерживали противника под стенами крепости. 

На территории крепости находится несколько музеев.

В одном крыле представлены художественные полотна современных авторов, рассказывающих об истории крепости.

В другом крыле можно увидеть манекены в костюмах воинов разных времен и народов.

В крепости представлено много манекенов, которые вы без труда узнаете. Ведь они герои многих любимых нами фильмов – “Три мушкетера”, “Старая крепость”, “Стрелы Робин Гуда”, “Тарас Бульба”.