🇺🇦 Каплиця Боїмів (м.Львів)

Оберіть мову тексту...

Каплиця Боїмів 

Каплиця Боїмів – славнозвісна пам’ятка пізнього ренесансу, яка не має аналогів не лише в Україні, але й у європейській архітектурі.

Каплиця Боїмів знаходиться у центрі Львова і зразу ж привертає до себе увагу. Добре впізнаваною її робить статуя скорботного Ісуса, який спостерігає за міською метушнею.  «Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє», – саме такі слова написані у підніжжя статуї скорботного Ісуса на каплиці Боїмів.

Відвідуючи такі місця ми завжди розуміємо, що життя дуже коротке і  треба жити зараз.

Напевне, не потрібно думати про минуле, адже його вже не повернеш… і не варто бентежитись про майбутнє, адже його може не бути…
Треба жити сьогодні, але  не аби-як, а насичувати кожен свій день життям: розширювати свій кругозір подорожуючи та відкриваючи для себе нові горизонти, читаючи книжки, та спілкуючись з цікавими людьми. І пам’ятати, що час летить невпинно…

Збудована вона у 1609–1615 роках на міському цвинтарі, який на той час був біля Латинського кафедрального собору.

Дивлячись на все це розумієш, що в усипальниці говорились тільки молитви за упокій, але  це не сильно бентежить. Тут відчуваєш себе по-іншому: спокійно та умиротворено. Ти розумієш, що тут закінчувалось чиєсь життя і у померлої душі починалося, нове, до цього часу ніким не звідане, життя.

В цьому місці закінчувались якісь непорозуміння, образи та ненависть. Приходячи сюди, кожен член цієї родини згадував, щось добре та хороше про покійного. Напевне, від того тут така аура спокою.

Кажуть, що одного разу працівниця забулася тут свої яблука і натикнулася на них аж через півтора року. І ні одне яблучко не пропало.

Реалізовувати проект взявся відомий в той час Бемер. Побудував він її в стилі маньєризму, зробивши західний фасад білим. Сьогодні каплиця виділяється чорним фасадом, що легко пояснити давністю споруди і погодними умовами.

Стіна, звернена до Латинського собору покрита складним різьбленням, інтер’єр прикрашений також різьбленням по алебастру. На східному фасаді збереглися портрети Георга Боїма і його дружини Ядвіги.

Стіна західного фасаду повністю покрита різьбленням по каменю. Високу художню цінність представляє скульптурна група «Пієта» роботи Яна Пфістера. Каплиця має схожість з каплицею Сигізмунда біля Вавельського кафедрального собору в Кракові.

Усипальницю для родини замовив Георгій Боїм – представник відомого купецького роду угорського походження, який залишив вагомий слід в історії Львова.
За заповітом Георгія Боїма в усипальниці мало бути поховано три покоління родини. Усього в каплиці було поховано чотирнадцять представників роду, які згодом були перенесені до Личаківського цвинтаря.

Потрапляючи в середину усипальниці розумієш, що люди готувалися до смерті ще за життя дуже  ретельно. Краса цієї усипальниці вражає. Всі композиції, фігурки зберегли свою автентичність. І це дивує та захоплює.

Часовня Боимов

Часовня Боимов – знаменитая достопримечательность позднего ренессанса, которая не имеет аналогов не только в Украине, но и в европейской архитектуре.

Часовня Боимов находится в центре Львова и сразу же привлекает к себе внимание. Хорошо узнаваемой ее делает статуя скорбящего Иисуса, который наблюдает за городской суетой. «Прохожий, остановись и подумай, твое страдание является большим, чем мое», – именно такие слова написаны у подножия статуи скорбящего Иисуса на часовне Боимов.

Посещая такие места, мы всегда понимаем, что жизнь слишком коротка и нужно жить сейчас, в моменте.

Наверное, не нужно думать о прошлом, ведь его уже не вернешь… и не стоит волноваться о будущем, ведь его может и не быть…

Надо жить сегодня, но не как-нибудь, а насыщать свой каждый день жизнью: расширять свой кругозор, путешествуя и открывая для себя новые горизонты, читая книги, и общаясь с интересными людьми. И помнить, что время быстротечно…

Построена она в 1609-1615 годах на городском кладбище, которое к тому времени было у Латинского кафедрального собора.

Несмотря на все это понимаешь, что в усыпальнице говорились только молитвы за упокой, но это не сильно смущает. Здесь чувствуешь себя по-другому: спокойно и умиротворенно. Ты понимаешь, что здесь заканчивалась чья-то жизнь и у души начиналась, новая, до сих пор никем не изведанное, жизнь.

В этом месте заканчивались какие-то недоразумения, обиды и ненависть. Приходя сюда, каждый член этой семьи вспоминал, что-то хорошее о покойном. Наверное, от того здесь такая аура покоя.

Говорят, что однажды сотрудница забыла здесь свои яблоки и случайно нашла их только через полтора года. И ни одно яблочко не пропало.

Реализовывать проект взялся известный в то время Бемер. Построил ее в стиле маньеризма, сделав западный фасад белым. Сегодня часовня выделяется черным фасадом, легко объяснить давностью постройки и погодными условиями.

Стена, обращенная к Латинскому собору, покрыта сложной резьбой, интерьер украшен также резьбой по алебастру. На восточном фасаде сохранились портреты Георга Боима и его жены Ядвиги.

Стена западного фасада полностью покрыта резьбой по камню. Высокую художественную ценность представляет скульптурная группа «Пиета» работы Яна Пфистера.
Часовня имеет сходство с часовней Сигизмунда возле Вавельского кафедрального собора в Кракове.

Усыпальницу для семьи заказал Георгий Боим – представитель известного купеческого рода венгерского происхождения, который оставил значительный след в истории Львова.

По завещанию Георгия Боима в усыпальнице было похоронено три поколения семьи. Всего в часовне была похоронена четырнадцать представителей рода, которые впоследствии были перенесены на Лычаковское кладбище.

Попадая внутрь усыпальницы, понимаешь, что люди готовились к смерти еще при жизни очень тщательно. Красота этой усыпальницы впечатляет. Все композиции, фигурки сохранили свою аутентичность. И это удивляет и восхищает.

Фото

Ми в соц мережах...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *