Древній ОЛЕСЬКИЙ ЗАМОК – без сумніву, одна із найгарніших прикрас у скарбниці української і навіть європейської історії. Суворі стіни цієї унікальної будівлі сотні років зберігають таємниці королів, а тисячі туристів щодня прибувають сюди у пошуках цікавих знань та вражень.

Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть, розташований у смт. Олесько, Буського р-ну Львівської обл. Один із найдавніших в Україні замків, ймовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на 50-ти метровому стрімкому пагорбі, який височить серед заплави р. Ліберція.

Оточений болотистою місцевістю, замок здобув славу могутньої та неприступної фортеці.

Ця особливість та вдале розташування на кордоні між Польщею і Литвою спровокували постійні бої між поляками, українцями та литовцями за володіння ним.

 

Трохи історії. Олеський замок вперше згадується в письмових джерелах в 1327 році. Потім він неодноразово перебудовувався, переходив від одного власника до іншого. А в радянські часи замок практично перетворився в руїни.

Своїм порятунком замок зобов’язаний нині покійному директору Львівської картинної галереї Бориса Возницького, який на свій страх і ризик в 1970-1975 роках його реконструював.

В Олесько народилися два польських короля Ян III Собеський та Корибут Вишневецький. Розповідають, що в день народження Яна було черговий напад татар, і йшла гроза. Коли повитуха поклала хлопчика на мармуровий стіл, вдарив грім і стіл розколовся навпіл. Тоді і почали говорити, що це пророцтво, і новонароджений хлопчик буде незвичайною людиною.

Нині Олеський замок являє собою державний музей-заповідник Х-ХVІІІ століття та є відділом Львівської картинної галереї, що дозволяє відтворити неповторну атмосферу минулих років.

Заходячи на територію Олеського замку, ми потрапляємо в розкішний парк. Широка алея з кам’яними скульптурами і стрункими кипарисами йде до пагорба, на якому стоїть замок. Відчувається енергетика розкоші та неприступності.

Підіймаючись  по бруківці вгору, до замку, уявляєш, як колись, давним-давно, по ній їхали  карети з красивими дамами, які поглядаючи у віконце,  насолоджувались цією красою.

Через арочні ворота входимо в невеликий дворик, з трьох боків оточений високими стінами. 

Два крила Олеського замку з’єднує дерев’яна галерея, з неї дворик здається просторіше, але все одно, високі стіни, не пропускаючи багато світла, створюють атмосферу могутності та старовинності.

Замок не великий, всередині добре відреставрований, експозиція зібрана чудова. 

Сьогодні Олеський замок – це справді місце знаменитих експонатів. Історики налічують більше 1500 експонатних одиниць, серед яких – чимало українських ікон, дерев’яні скульптури, мармурове погруддя королеви Варвари Радзивіл, портрет магната Миколи Василя Потоцького, батальна картина «Битва під Віднем», унікальна колекція творів скульптора Івана Пінзеля, західноєвропейські гобелени у дусі бароко та маньєризму, оригінальні меблі 17-18 століття і багато інших цінних історичних пам’яток.

На території Олеського замку розташований унікальний колодязь глибиною 42 метри (правда в 1838 році стався землетрус в ході якого частина колодязя обвалилася. До наших днів розчистили тільки верхніх 25 метрів). За часів постійних військових негараздів колодязі будувалися не тільки для води (хоча звичайно і вода була також необхідна, особливо при тривалих облогах замку), а також як потаємний хід, про який знали тільки дуже вузьке коло людей. Є думка, що колодязь Олеського замку не виняток, і в ньому також існували таємні ходи. Поки що це не доведено.

Уявіть, хоч на хвильку, скільки довелося пережити цьому замку??? На його території відбувались запеклі бої: за нього бились королі та просто багаті шляхтичі. У ньому  закохувались та народжувались люди багато століть.

Скільки таємниць та пригод тримають в таємниці його стіни? Тут дуже сильна енергетика. А озирнувшись навколо, відкриваються такі краєвиди, що аж дух захоплює!!! В цей замок я можу повертатись багато разів, щоб ще раз побачити цю велич та неприступність.

Парк навколо замка прикрашають скульптури. По алеях парку можна покататися на  бричці й послухати історії та легенди про Олеський замок. У тутешніх стінах знімали епізоди фільмів « Д’Артаньян і три мушкетери», «Вогнем і мечем» і багатьох інших.

Музей Олеський замок – це дивовижне, загадкове і привабливе місце, куди обов’язково варто приїхати!  

До речі, в замку є прекрасний ресторанчик «Гридниця» з українською кухнею і міцними настоянками (на травах) власного виробництва. 

Концепція закладу – не просто яскрава стилізація певної історичної епохи, а вдала спроба відтворити її незвичайний дух, повноту життя,  а також можливість взяти на прокат середньовічні костюми.

Одягнувши ці костюми, я весь час уявляла що могло відбуватися в цих кам’яних стінах. В деякі моменти мені здавалося що я пройшла через “портал” і потрапила в середньовіччя!!!

 

Усіх, хто не втратив віри в чудеса, можуть здійснити прекрасну мандрівку у середньовічне минуле!