Шляхетське Казино (Касино), Будинок вчених у Львові

Сучасний Дім Учених – це є творіння рук відомих у Європі XIX-го століття архітекторів: Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера, які працювали у однойменній фірмі «Фельнер і Гельмер». Цим митцям належить проект Одеського Оперного Театру та Віденського Фолькстеатру.

За задумом – це мав бути будинок, який би доповнював і прикрашав банківський квартал Львова. Архітектурний стиль будинку – необароко. Тут влаштовувались бали, костюмовані вечори, і, звісно ж, грали в карти. В народі будинок називали «казино Герхарда».

З 1897 р., за неповних чотири роки, з’явився  будинок з двома велетенськими атлантами, які підпирають будівлю при вході. Цікаво, що один з атлантів дивиться лицем на перехожих, а інший – розвернутий спиною до вулиці, що є ще досі цікавою загадкою для мистецтвознавців.

Зайшовши в середину Шляхетського Казино  зразу завмираєш від розкоші та багатства. Ти дійсно зачарований найкращою залою цього будинку – парадним атріумом.

Атріум Шляхетного Казино – це по-справжньому королівська зала, яку освітлюють не лише настінні ліхтарі, але й денне світло – воно пробивається тисячами променів крізь скляну стелю будинку (світлова стеля).

До речі, це чи не найперше приміщення у Львові, яке було освітлено електричним світлом, але в той час люди боялися таких технічних новинок, тому всі лампи Шляхетського касино були стилізовані під гасові.

А які тут сходи!!!! Вони настільки величні та помпезні, що підіймаючись нагору, зупиняєшся на кожній сходинці та уявляєш себе немов десь в королівському палаці… І здається, що озирнувшись назад, ти побачиш цих красивих жінок, які притримуючи свої сукні чинно підіймаються по сходах… відчуєш запах їх парфумів…

Розкішні дерев’яні сходи були виконані за проектом Шандора фон Яраї, надзвичайно відомого угорського скульптора. Роботи виконували як його працівники з Відня, так і львівські майстри і сам архітектор пан Фердинанд Фельнер коли приймав цю роботу, був неймовірно вражений її якістю. Саме цими сходам у фільмі спускалася Міледі, піднімався Д’Артаньян з кардиналом Рішельє, де вони грали у шахи.

 

А піднявшись по сходах  на гору затамовуєш подих від бальних залів.

На другому поверсі будівлі  є вісім розкішних залів: актова зала на 200 місць, Біла зала з каміном та чорним концертним роялем, дзеркальна зала. Є тут також Червона зала, затишна і красива зала Беж із старовинними меблями, бібліотека з чудовою галереєю, оздоблена ліпниною балконна галерея та зелений сад для прогулянок і зала засідань Ради Будинку вчених.

Бальні зали касино прикрашені вишуканими шпалерами по стінах, витонченою ліпниною, завершує залу балкончик з позолоченою решіткою для музикантів, до речі, там є невеличка кімнатка де музиканти могли відпочити.

Яка тут розкіш!!! Ти бачиш її повсюди!!! Всі бальні зали обклеєні рельєфними вишуканими шпалерами, балюстради оздоблені витонченою ліпниною, повсюди стоять аристократичні дорогі меблі.

І зразу ж уява малює красивих жінок  в дорогих сукнях та їхніх вишуканих кавалерів… Уявляєш, як сидячи десь на терасі вони ведуть  світські розмови та п’ють чай із розкішного посуду. Відчуваєш аромат дорогих сигар  та чоловічі голоси, які доносяться з сусідньої кімнати, де сидячи в шикарних кріслах вони обговорюють якісь дуже важливі теми…  Закривши очі ти просто насолоджуєшся цією аурою багатства та розкоші. Тут навіть розмовляти голосно не хочеться, щоб не порушувати цю гармонію спокою.

За хитромудрим інженерним задумом в Шляхетному Касино спорудили пересувні стіни, якими можна було відгородитися з компанією чи створити окреме приміщення для якоїсь дуже таємної бесіди. Вся обслуга, яка працювала в будинку, мала доступ до технічних дверей, з яких, за бажанням відвідувача, появлялася ще одна стіна. Це неабияк подобалося тодішній львівській знаті, до того ж створювало атмосферу таємничості та індивідуальності в підході до клієнта.

Донедавна в Будинку вчених  відбувалися львівські бали і визначні події. Таким чином у Львові підтримували традицію світських і панських балів, яка почалася ще з 1482 року. Потрапляли на такі бали лише достойні і свої люди.

В Зеленій залі будинку  і досі час від часу проводять концерти класичної музики. А у всіх інших – різні конференції та семінари.

Але не побувати в Будинку вчених і не побачити його краси та величі – це пропустити в своєму житті щось дуже важливе та цікаве.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *