Каплиця Боїмів (м. Львів)

Каплиця Боїмів – славнозвісна пам’ятка пізнього ренесансу, яка не має аналогів не лише в Україні, але й у європейській архітектурі.

Каплиця Боїмів знаходиться у центрі Львова і зразу ж привертає до себе увагу. Добре впізнаваною її робить статуя скорботного Ісуса, який спостерігає за міською метушнею.  «Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє», – саме такі слова написані у підніжжя статуї скорботного Ісуса на каплиці Боїмів.

Збудована вона у 1609–1615 роках на міському цвинтарі, який на той час був біля Латинського кафедрального собору.

Дивлячись на все це розумієш, що в усипальниці говорились тільки молитви за упокій, але  це не сильно бентежить. Тут відчуваєш себе по-іншому: спокійно та умиротворено. Ти розумієш, що тут закінчувалось чиєсь життя і у померлої душі починалося, нове, до цього часу ніким не звідане, життя.

В цьому місці закінчувались якісь непорозуміння, образи та ненависть. Приходячи сюди, кожен член цієї родини згадував, щось добре та хороше про покійного. Напевне, від того тут така аура спокою.

Кажуть, що одного разу працівниця забулася тут свої яблука і натикнулася на них аж через півтора року. І ні одне яблучко не пропало.

Реалізовувати проект взявся відомий в той час Бемер. Побудував він її в стилі маньєризму, зробивши західний фасад білим. Сьогодні каплиця виділяється чорним фасадом, що легко пояснити давністю споруди і погодними умовами.

Стіна, звернена до Латинського собору покрита складним різьбленням, інтер’єр прикрашений також різьбленням по алебастру. На східному фасаді збереглися портрети Георга Боїма і його дружини Ядвіги.

Стіна західного фасаду повністю покрита різьбленням по каменю. Високу художню цінність представляє скульптурна група «Пієта» роботи Яна Пфістера. Каплиця має схожість з каплицею Сигізмунда біля Вавельського кафедрального собору в Кракові.

Усипальницю для родини замовив Георгій Боїм – представник відомого купецького роду угорського походження, який залишив вагомий слід в історії Львова. За заповітом Георгія Боїма в усипальниці мало бути поховано три покоління родини. Усього в каплиці було поховано чотирнадцять представників роду, які згодом були перенесені до Личаківського цвинтаря.

Потрапляючи в середину усипальниці розумієш, що люди готувалися до смерті ще за життя дуже  ретельно. Краса цієї усипальниці вражає. Всі композиції, фігурки зберегли свою автентичність. І це дивує та захоплює.

 

Висновок:  відвідуючи такі місця ми завжди розуміємо, що життя дуже коротке і  треба жити зараз.

Напевне, не потрібно думати про минуле, адже його вже не повернеш… і не варто бентежитись про майбутнє, адже його може не бути… Треба жити сьогодні, але  не аби-як, а насичувати кожен свій день життям: розширювати свій кругозір подорожуючи та відкриваючи для себе нові горизонти, читаючи книжки, та спілкуючись з цікавими людьми. І не забувати, що час летить невпинно…

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *