Цього разу хочу вам розповісти про нашу подорож в село Буки. Саме тут знаходиться це диво природи – Буцький каньйон (Черкаська обл). Відразу хочу зауважити, що село Буки є ще в Київській області, і там є ланшафтний парк, дуже часто люди плутають ці місця, хоча вони зовсім різні!!!
Їхати потрібно по одеській трасі в сторону Жашкова. Потім поворот на Монастирище і зразу праворуч. Трималися знаку Буки. Що сказати про дороги…
Станом на жовтень 2017 року, одеська траса вже більш-менш відремонтована до Білої Церкви. Їхати можно 130-140 км. Далі, до Жашова, дорога полатана, але без ям. Іхали неначе на тертушці, цокотівши зубами ))). Але ж також 100 км\год можна держати, якщо уважно слідкувати за дорогою. Дорога на Буки це інша історія – суцільні ями аж до с. Червоний Кут ( 40-60 км\це і вся швидкість.), а далі вже краща ситуація. Для тих, хто хоче поберегти свою машину та час, раджу протягнути по одеській трасі ще 60 км і поїхати через смт Маньківку, (поворот на іншій стороні за зупинкою ПОДІБНА). Там дорожнє покриття нормальне, та і селище Маньківка величеньке, є магазини де ви можете купити водичку або щось перекусити.
Та не будемо про сумне… Приїхавши до місця призначення ви забудете про ями, поганий настрій та все інше, коли побачите цю красу.
Ми були зачаровані красою кам’яних берегів які нависають над стрімкою водою. Замало буде сказати, що ця пам’ятка природи є нетиповою для нашої місцевості, вона – просто таки унікальна. Буцький каньйон називають “маленькою Швейцарією”.
Місцеві жителі кажуть, що граніти в поєднанні з річкою та деревами додають енергії та зцілюють – тут багато таких енергетичних місць сили!!!
Це диво природи знаходиться у Черкаській області. І хоч рельєф тут переважно рівнинний, та матінка природа, зробила виняток, наділивши місцевість мальовничим гранітним каньйоном. Загальна довжина його – приблизно 2,5 кілометри, а ширина — 80 метрів. Висота скель сягає тридцяти метрів. Кажуть, цьому камінню понад 2 мільярди років. Воно утворилось у протерозойський період – коли лише формувались ґрунти нашої планети.
Милуватися мальовничістю каньйону можна нескінченно, знизу і зверху все виглядає по-різному.
Каньйон починається в самому центрі села Буки. Між високих гранітних скель, що утворюють кам’яні береги, тече одна з найкрасивіших річок України – Гірський Тікич. Вода з шумом обрушується з двометрової висоти гранітної брили, тим самим створюючи водоспад-перекат Вир.
Поруч розташовані руїни водяного млина побудованого ще у ХІХ столітті. Також в Буцькому каньйоні знаходяться руїни гідроелектростанції.
Що вам сказати про емоції. Це словами передати неможливо. Від побаченого захоплює дух настільки, що боїшся лишній раз зробити подих, перевести погляд, щоб ненароком не загубити цю красу. А осінній пейзаж навколо додає цьому місцю якусь таємничість, загадковість…
Буцький каньйон дуже добре підійде для любителів відпочинку з наметом. На стінах каньйону можна побачити альпіністів. А під однією з скель є джерело і вода там найчистіша і дуже смачна.
В 1972р каньйон в селі Буки отримав статус пам’ятки природи місцевого значення та охороняється на державному рівні.
Висновок: від побаченого захоплює дух настільки, що боїшся лишній раз зробити подих, перевести погляд, щоб ненароком не загубити цю красу. Милуватися мальовничістю каньйону можна нескінченно… знизу і зверху все виглядає по-різному. Тільки пам’ятайте, що природа – це храм, куди потрібно входити з добрими помислами, відкритою душею і залишати після себе чистоту.